Витинанка

     Витинанка (походить від слова «витинати» – "вирізувати") – стародавній вид українського народного декоративного мистецтва, що має глибокі та багаті традиції. Це сюжетні та орнаментальні прикраси житла, ажурно або силуетно витяті ножицями, вирізані ножем чи видовбані сокиркою на папері, дереві, іншому рослинному матеріалі.

      У вигляді власне паперової прикраси витинанка на Україні відома вже з першої половини ХІХ ст. Із середини, а особливо з кінця ХІХ ст., коли папір стає доступним матеріалом для багатьох верств населення, витинанка надовго входить у селянський побут і «поселяється» в українських хатах. Доступність та легкість технічних прийомів й різноманітні ефекти, що виникають від складання паперу за різними схемами, зробили витинанку традиційною прикрасою українського житла, і вона досить швидко набула масового поширення в окремих регіонах.
      Витинанки часто доповнювали хатні розписи. Їх розташовували на стінах (шпалерні й килимові витинанки), наліплювали поздовжніми стрічками попід стелею, по сволоку, навколо вікон. Разом із розписами на печі, вишиваними рушниками, різьбленими дерев’яними побутовими речами та тканими виробами витинанки складали основу цілісного і неповторного інтер’єру української селянської хати.
      На свята українці виготовляли особливі витинанки: у вигляді сніжинок-зірочок, хреста, у вигляді барвінку чи постатей ангелів. Витинанка-хрест була оберегом, її  чіпляли на сволок, де висіла дитяча колиска.
      Особливо корисні заняття цим мистецтвом для дітей, оскільки витинанка розвиває дрібну моторику, просторове мислення, художній смак.